Коли ви ведете дитину до логопеда, уявляєте, що вона буде займатися корекцією вимови та розширенням словникового запасу. Проте за лаштунками щоденної логопедичної практики ведеться й нейропсихологічна робота. Зокрема вона націлена на розвиток міжпівкулевих зв’язків — координації між лівою та правою півкулями головного мозку. Від неї залежить, наскільки легко дитина буде говорити, розуміти мову, читати й писати. Саме тому логопед у своїй роботі активно розвиває міжпівкулеві зв’язки у дітей.
Суть міжпівкулевих зв’язків
Під міжпівкулевими зв’язками мають на увазі систему нейронних зв’язків, які потрібні для лагодженої роботи правої та лівої півкуль мозку. Ліва відповідає за мовлення, логіку, аналіз і письмо, а от права — за уяву, емоції та просторове сприйняття. Щоб мовлення формувалося гармонійно, обидві півкулі повинні бути «у тандемі».
Слабкий зв’язок між ними сильно впливає:
- заважає дитині вимовити ті слова, які вона запам’ятовує;
- провокує плутання послідовності звуків;
- ускладнює сприйняття інструкцій.
Тренування міжпівкулевих зв’язків — основа повноцінного мовленнєвого розвитку, і досвідчений логопед обов’язково приділяє цьому належну увагу. Наприклад, як лікар у клініці KinderKlinik.
Чому логопед працює з міжпівкулевими зв’язками
Логопед розвиває мовлення не ізольовано, а в контексті загальної роботи мозку. Він помічає, коли у дитини є труднощі з координацією рухів, увагою, перемиканням між завданнями або побудовою фраз. А в основі часто лежить саме незлагоджена робота півкуль. З цієї причини в заняття включаються вправи, що активізують їхню роботу. Вони подаються в ігровій формі та допомагають не лише покращити мовлення, а й зміцнити пам’ять, мислення й здатність до навчання. Розвиток міжпівкулевої взаємодії відбувається через фізичну активність, ритм, рухи й сенсорну стимуляцію. Важливо, щоб дитина виконувала вправи регулярно й із задоволенням. Спеціаліст може використовувати:
- перехресні кроки та рухи;
- дзеркальне малювання двома руками;
- ритмічні оплески та кроки під рахунок;
- пальчикову гімнастику під віршики;
- ігри, в яких залучені слух, зір і рух.
Міжпівкулеві зв’язки формуються особливо активно до 10 років. У ранньому віці вони ще гнучкі й легко піддаються тренуванню. Саме в цей період логопед може найефективніше вплинути на розвиток мовлення й когнітивних функцій, запобігши труднощам у школі та соціальній адаптації.
Ознаки слабких зв’язків між півкулями
Якщо між півкулями недостатньо сильний зв’язок, це може проявлятися не лише в мовленні, а й у русі, увазі та поведінці дитини. Такі особливості часто залишаються непоміченими, особливо якщо мовлення розвивається, але з відхиленнями. Батькам важливо бути уважними до «дрібниць», які насправді можуть бути сигналом про потребу в підтримці:
- плутанина правої та лівої руки;
- незграбність, слабка координація;
- труднощі з орієнтацією в просторі;
- проблеми з читанням, письмом, побудовою фраз;
- уповільнене мислення або невпевнене мовлення.
Чому логопед, а не нейропсихолог?
Хоча нейропсихолог також працює з міжпівкулевими зв’язками, саме логопед робить це через мовлення й регулярні заняття. Він швидше помічає, де у дитини слабкі місця, та залучає мозок до активної роботи через ігрові, мовленнєві та моторні завдання. Це дає стійкий ефект, особливо в ранньому віці.
Добре розвинені міжпівкулеві зв’язки виконують роль фундаменту, на якому будується мовлення. Логопед допомагає дитині навчитися говорити не просто правильно, а усвідомлено, впевнено й узгоджено. Розвиваючи роботу мозку, він відкриває шлях до навчання, спілкування та успішного розвитку.