Дмитро Вишневецький

00:04, 28 грудня 2022 р.

Політична еволюція Європи за рік війни

Не можна заперечувати, що війна Росії проти України затьмарила політичні події в Європі у 2022 році, оскільки політика країн формується під впливом конфлікту.

Але протягом року на континенті відбулася чимала кількість важливих подій, які також свідчили про те, що британці попрощалися з піснею «Хай живе королева», а Греція та Європейський парламент постраждали від скандалів, і це виявилося лише верхівкою айсберга. .

Росія починає найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни

Незважаючи на те, що між Москвою та Києвом були суперечки після незаконної російської анексії Криму в 2014 році, мало хто очікував, що війна повернеться в Європу, коли 24 лютого Росія оголосила про свою «спеціальну військову операцію» з «денацифікації» та «демілітаризації» свого сусіда.

Перетворившись на найбільшу та найскладнішу конфронтацію з часів Другої світової війни, конфлікт не лише посилив нестабільність у регіоні, а й спричинив похитування економіки та енергетичних ринків, викликав величезну міграційну хвилю у 7,9 мільйона людей і, що найважливіше, став серйозна загроза міжнародній безпеці.

Сигнал до війни був поданий Кремлем за три дні до цього, 21 лютого, коли Росія визнала сепаратистські регіони України Донецьку та Луганську.

Заткнувши вуха до всесвітнього засудження, Москва хотіла вкинути свої сухопутні війська в Україну з північної Білорусі в напрямку Києва, а також на північний схід у напрямку Харкова, на південь від Криму та на південний схід від Луганська та Донецька.

У той час як ці наступи супроводжувалися українськими контрнаступами в зоні бойових дій, економічний фронт конфлікту був таким же небезпечним, оскільки на західні санкції відповіли російські контрсанкції в надії використати фінансовий тиск для припинення бойових дій.

Повсюди європейські країни визнавали важливість НАТО, оскільки більшість прагнула об’єднатися проти Росії.

Санкції проти Москви стосувалися фізичних осіб, банків, підприємств, валютних пунктів, банківських переказів, експорту та імпорту. Відключення великих російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, заморожування активів Центрального банку Росії та газопроводу «Північний потік-2», заборона продажу російського золотого запасу та заборона імпорту нафти з Росії були одними з санкцій, введених ЄС, Великобританією та США завдають фінансової шкоди Кремлю. Ці зусилля продовжуються з останнім узгодженим ЄС дев’ятим пакетом санкцій проти Росії.

Десятки корпорацій, включаючи Unilever, McDonald’s, Coca-Cola, Starbucks, Hermes, Chanel і Prada, також припинили діяльність у Росії, хоча деякі пізніше вирішили змінити назви своїх брендів, щоб продовжити свою присутність у країні.

Росія відповіла, зігравши на газовій залежності Європи від неї, оскільки наближалася зима. Ціни на газ зросли, коли російська енергетична компанія “Газпром” оголосила про припинення на невизначений термін поставок природного газу до Європи через газопровід “Північний потік-1” після його закриття на три дні ремонту.

Щоб впоратися з наслідками, європейські країни вжили заходів, щоб пережити зиму, зменшивши споживання енергії на опалення, приглушивши різдвяні вогні та закликавши жителів економити за допомогою індивідуальних методів.

Кремль також заблокував експорт зерна з України, що призвело до стрімкого зростання світових цін на продукти харчування.

Міжнародний валютний фонд попередив, що російсько-українська війна становить значний економічний ризик на регіональному та міжнародному рівнях, і запропонував допомогу постраждалим країнам, а також пакет кредитів для України.

Війна затягнула європейські країни на межу рецесії, навіть коли вони намагалися оговтатися від наслідків пандемії коронавірусу. Зростання інфляції та вартості життя викликало страйки в багатьох секторах, у тому числі працівників аеропортів, медсестер і лікарів, залізничного персоналу, поштових працівників і водіїв вантажівок по всьому континенту у Великій Британії, Іспанії, Франції, Німеччині, Португалії та Австрії.

Швеція, Фінляндія подають заявки на вступ до НАТО

Війна також підштовхнула Швецію та Фінляндію подати заявку на вступ до НАТО через побоювання, що вони стануть наступною ціллю російського президента Володимира Путіна.

З 1994 року обидві країни були частиною програми «Партнерство заради миру» та проводили спільні навчання з НАТО, але були серед шести європейських країн, які не є членами Північноатлантичного альянсу.

Вони офіційно подали заявку на приєднання в травні, однак Türkiye висловила заперечення щодо їхніх заявок на членство, критикуючи їх за терпимість і навіть підтримку терористичних груп.

Тристоронній меморандум на саміті НАТО, підписаний між країнами в червні, передбачає, що Фінляндія та Швеція не будуть надавати підтримку PKK і YPG, сирійському відгалуженню PKK, або терористичній організації Фетуллаха (FETO) — групі, яка стоїть за поразкою 2016 року. переворот в Туреччині.

У своїй більш ніж 35-річній терористичній кампанії проти Туреччини PKK, яку Туреччина, США та ЄС внесли до списку терористичних організацій, несе відповідальність за смерть понад 40 000 людей, включаючи жінок, дітей та немовлята.

Країни повинні отримати схвалення всіх союзників НАТО, щоб стати членом шляхом ратифікації, і наразі 28 із 30 ратифікацій завершено, залишилися лише Угорщина та Туреччина.

Türkiye виступає посередником у чорноморській зерновій угоді

Щоб розблокувати експорт зерна та запобігти ймовірній продовольчій кризі, Туреччина взяла на себе роль посередника між Росією та Україною.

22 липня Анкара, ООН, Москва і Київ підписали угоду про відновлення експорту зерна з українських чорноморських портів Південний, Чорноморськ і Одеса, які були припинені через війну.

Спільний координаційний центр за участю офіційних осіб трьох країн та ООН був створений у Стамбулі для нагляду за відправленнями.

Наразі понад 15 мільйонів тонн українського зерна було відвантажено на 585 суднах з моменту виходу першого зернового судна з Одеси 1 серпня.

Кінець 7 десятиліть: королева помирає

Епоха завершилася в країні, де ніколи не заходить сонце, оскільки 8 вересня у віці 96 років “мирно” померла британський монарх, який найдовше керував королевою, Єлизавета II.

Її остання публічна поява відбулася під час святкування платинового ювілею в червні. Їй довелося скасувати заручини за порадою лікаря через проблеми з мобільністю та здоров’ям протягом останніх 12 місяців через її старість.

Світові лідери, високопоставлені особи та громадяни оплакували смерть Єлизавети, а мільйони дивилися її похорон у прямому ефірі по телебаченню, оскільки монарх залишив позаду 70 років на британському престолі.

Тодішня принцеса Єлизавета успадкувала свого батька Георга VI у віці 25 років у 1952 році.

«Боєць, а не кидавець!» девіз не вдається за 44 дні

Ганебна відставка Ліз Трасс 20 жовтня, лише третьої жінки, яка займала найвищу посаду в британському уряді, вкарбувала її ім’я в історію після її міні-бюджетної катастрофи.

Бурхливе 44-денне перебування Трасс на посаді лідера вважається найкоротшим за всю історію Британії – небажано для політика, який рекламує її наполегливість як «борця, а не кидає!»

Її зниження податків на 45% для високооплачуваних і на 1% для людей з низькими доходами, що було однією з основних стратегій міні-бюджету, дало неправильні сигнали на тлі хиткої економіки та спричинило падіння британського фунта до найнижчого рівня. Банку Англії довелося двічі втручатися, щоб зберегти баланс і стабілізувати ринки.

У остаточно марній спробі відшкодувати збитки, вона кинула свого головного союзника номер один і голову фінансів Квасі Квартенга під автобус і принесла вибачення законодавцям і громадськості.

Можливо, Трасс була обрана лідером Консервативної партії, отримавши 81 326 голосів від членів партії, але до того моменту, як опустилася завіса її короткого перебування, 55% тих же членів партії хотіли, щоб вона пішла.

Ультраправі перевороти провалилися в Німеччині

Найбільша поліцейська операція проти екстремістів в історії Німеччини завершилася 8 грудня арештом 25 підозрюваних, включаючи групу ультраправих діячів і колишніх військових, у плануванні нападів з метою створення загальнонаціонального хаосу та захоплення влади.

Більшість підозрюваних були прихильниками ультраправого руху Reichsburger (Громадяни Рейху). Минулого року вони створили терористичну групу для повалення демократичної конституційної системи в Німеччині, за словами прокурорів. Генріх Ройс, також відомий як принц Генріх XIII, нащадок дворянської родини, був провідною фігурою в угрупованні і разом з колишнім німецьким військовим офіцером Рудігером фон П. планував військовий переворот для досягнення «зміни системи» в країна.

Серед підозрюваних також Біргіт Малсак-Вінкманн, колишній депутат від правої Альтернативи для Німеччини (AfD). За словами влади, вона мала бути міністром юстиції під час державного перевороту.

В останні роки в країні спостерігається зростання расизму та ксенофобії, що підживлюється пропагандою ультраправих, антисемітських та антимусульманських груп, включаючи головну опозиційну партію «Альтернатива для Німеччини» (AfD).

Європарламент сколихнув корупційний скандал

Єва Кайлі, грецький член Європейського парламенту (ЄП), опинилася в центрі одного з найбільших корупційних скандалів ЄС, її звинуватили в тому, що вона отримувала гроші від Катару за лобіювання інтересів країни Перської затоки.

Кайлі була заарештована 9 грудня бельгійською поліцією після того, як її будинок обшукали за звинуваченнями в корупції, нібито пов’язаній з Катаром. Згодом її усунули з посади віце-президента Європейського парламенту та виключили з партії ПАСОК-КІНАЛ через звинувачення.

Катар відкинув «безпідставні та серйозно дезінформовані» звинувачення, «категорично відкидаючи будь-які спроби пов’язати це зі звинуваченнями в неправомірній поведінці».

Нещодавно бельгійський суд вирішив продовжити досудове ув’язнення Кайлі на один місяць.

Щоб відновити спокій, верховний представник зовнішньої політики ЄС пообіцяв «нульову толерантність» до корупції, а Угорщина закликала до реструктуризації законодавчої палати, заявивши, що «болото має бути осушено».

Грецький скандал зі стеженням «більший, ніж американський Уотергейт»

Як заявила доповідач Європарламенту Софі Ін’т Велд, Греція постраждала від скандалу зі стеженням, який “більший, ніж Уотергейт США”.

Прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс визнав, що опозиційний політик Нікос Андрулакіс був прослуханий розвідувальним агентством, але заперечив інформацію про операцію 8 серпня. Скандал вперше виник 4 серпня, коли Панагіотіс Контолеон, тодішній голова Національної розвідувальної служби (ЄМР) , заявив парламентському комітету, що спецслужба шпигувала за фінансовим журналістом Танасісом Кукакісом.

5 серпня Контолеон разом із генеральним секретарем канцелярії прем’єр-міністра Григорісом Дімітріадісом подали у відставку, і парламентське розслідування було розпочато після того, як Андрулакіс поскаржився вищим прокурорам на спробу зламати його телефон за допомогою шпигунського програмного забезпечення, відомого як Predator.

Раніше газета Documento 6 листопада опублікувала список із 33 осіб, за якими ймовірно шпигував ЄМП за прямим наказом Дімітріадіса, включаючи міністра закордонних справ Нікоса Дендіаса, заступника міністра оборони Ніколаоса Чардаліаса, міністра розвитку Адоніса Георгіадіса, міністра праці Костіса Хацідакіса, Міністр фінансів Христос Стайкурас, колишній прем’єр-міністр Антоніс Самарас, колишній міністр громадського порядку Міхаліс Хрісохоїдіс і колишній радник з національної безпеки Александрос Діакопулос.

3 грудня газета стверджувала, що EYP, який безпосередньо діє під керівництвом Міцотакіса, також прослуховував генерала Константіноса Флороса, начальника сухопутних військ Хараламбоса Лалусіса та генерального директора з оборонних інвестицій і озброєнь Тодоріса Лагіоса.

Опозиційні партії звинувачують Міцотакіса у скандалі та закликають його уряд провести позачергові вибори, вимогу якого він відхиляє.

Італія вперше обрала прем’єр-міністром жінку, ультраправу Джорджію Мелоні

«Я — Джорджія, я — жінка, я — мати, я — християнка», — таким було головне гасло на передвиборчих мітингах Джорджії Мелоні, лідера ультраправої партії «Брати Італії» та беззаперечного переможця останнього голосування. Вибори в Італії підняли правоцентристський блок на вершину рейтингу. Мелоні також стала першою жінкою-прем’єром в історії Італії.

Хоча ультраправі ніколи не вимирали в Італії, Мелоні сприймають як дуже суперечливу фігуру з її євроскептичною, ісламофобською та антимігрантською риторикою разом із фашистським корінням її партії, навіть якщо вона намагається позиціонувати себе в центрі.

Її мова змінилася, зберігаючи сильне почуття націоналізму та патріотизму в національній риториці, а також демонструючи певну частку вестернізації, коли мова йде про глобальні питання.

Ескалація напруженості між Косово та Сербією через номерні знаки транспортних засобів

Напруженість спалахнула минулого місяця, коли Косово спробувало вимагати від етнічних сербів змінити номерні знаки своїх транспортних засобів, датовані до 1999 року, на номерні знаки, видані Приштиною. Це рішення змусило етнічних сербів у Косово вийти з усіх центральних і місцевих установ.

У чотирьох північних муніципалітетах 18 грудня було оголошено позачергові вибори після того, як представники етнічних сербів пішли у відставку зі своїх постів. Але Косово відклало вибори до квітня через проблеми безпеки.

Брюссель працює над сприянням діалогу між Сербією та Косово для послаблення напруженості та вирішення двосторонніх проблем. В угоді, укладеній за посередництва ЄС наприкінці минулого місяця, дві країни погодилися уникати подальшої ескалації суперечки щодо автомобільних номерних знаків і «повністю зосередитися на пропозиції щодо нормалізації їхніх відносин».

Хорватія входить до Шенгену, Болгарія, Румунія застрягли на червоне світло

Було зрозуміло, що Хорватія отримає схвалення за свою пропозицію приєднатися до безпаспортної Шенгенської зони, оскільки промови на порозі перед зустріччю ЄС натякали на це 8 грудня.

У той час як приєднання Хорватії було схвалено та стане частиною зони в січні, приєднання Болгарії та Румунії до Шенгену було накладено вето Нідерландами та Австрією.

Президент Болгарії Румен Радев закликав Нідерланди та Австрію не йти проти інтересів свого бізнесу, оскільки вони є найбільшими інвесторами в Болгарії.

Для розширення Шенгену необхідна одностайність між державами-членами.

Вибори стукають у двері понад десятка країн

У 2022 році в одинадцяти європейських країнах відбулися виборчі вибори, де в деяких відбулися тривалі затримки у формуванні нового уряду, а в інших – різке зростання популярності ультраправих.

Лейбористська партія Мальти, яка керує середземноморським островом з 2013 року, здобула свою третю поспіль перемогу після того, як 26 березня Роберт Абела залишився прем’єр-міністром.

3 квітня Олександра Вучича переобрали президентом Сербії, а в Угорщині прем’єр-міністром переобрали Віктора Орбана, який перебуває при владі з 2010 року. Через кілька тижнів 24 квітня Еммануель Макрон став президентом Франції на другий термін.

У Швеції, однак, праві переможці виборів у скандинавській країні змогли сформувати свій коаліційний уряд лише через місяць після голосування 11 вересня. Ульф Крістерссон, лідер консервативної Помірної партії, обійняв посаду прем’єр-міністра.

Ще одна ультраправа коаліція прийшла до влади 25 вересня в Італії, коли Мелоні стала першою жінкою на посаді прем’єр-міністра.

Ще три вибори відбулися 2 жовтня, але один завершився невизначеністю.

У Боснії та Герцеговині новими членами президентської ради балканської нації були обрані босняк Денис Бечирович, сербка Желька Цвіянович і хорват Желько Комшич, а в Латвії прем’єр-міністром переобрали Кріш’яніса Каріньша.

Однак у Болгарії уряд ще не сформовано, хоча на виборах перемогла партія ГЕРБ колишнього прем’єр-міністра Бойка Борисова.

23 жовтня незалежний кандидат Наташа Прікс Мусар перемогла у другому турі президентських виборів у Словенії та стала першою жінкою на посаді президента.

Нарешті, 1 листопада в Данії вперше за 44 роки праві та ліві партії об’єдналися, щоб сформувати коаліційний уряд.