План захисту прав людини в Україні представили правозахисники:він стосується переселенців та жителів окупованих територій

21 січня у Києві відбувся брифінг Коаліції організацій, які з 2014 року займаються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Про це повідомили «Новини Донбасу».

Брифінг пройшов у зв'язку з тим, що ситуація з правами людини в Україні, зокрема на тимчасово окупованих територіях, викликає занепокоєння як у самих громадян, так і у міжнародних правових організацій.

Організатори брифінгу зазначають, що війна почалася з окупації Криму у 2014 році, а у 2022-му набула повномасштабного характеру. Бойові дії, обстріли українських населених пунктів і енергетичної інфраструктури, які продовжуються й у 2025 році, потребують подальших спільних дій держави, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.

Про стратегію держави у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України у 2025 році говорили:

• Альона Луньова – адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA;
• Ксенія Гедз – координаторка із питань адвокації Благодійного фонду «Право на захист»;
• Ольга Скрипник – голова правління Кримської правозахисної групи;
• Наталія Юрлова – юристка ГО «Донбас SOS»;
• Юлія Матвійчук – координаторка напрямку правозахисту БФ «Схід SOS».

Коаліція організацій представила 13 кроків, які сприятимуть забезпеченню ефективного захисту прав людини. Шість із них пропонуються Верховній Раді України, а ще сім – Кабінету міністрів України.

Верховна Рада:

1. Гармонізувати національне кримінальне законодавство із міжнародним.
2. Забезпечити захист громадян України, які мешкають на ТОТ України, від ризику втрати громадянства.
3. Визначити механізми використання інформації із документів, виданих в окупації.
4. Забезпечити належне функціонування механізмів обліку та компенсації за знищене чи пошкоджене внаслідок збройної агресії проти України рухоме та нерухоме майно.
5. Внести зміни до КК України, які забезпечать дотримання принципу правової визначеності щодо притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність.
6. Прийняти комплексні зміни до законодавства щодо забезпечення прав ВПО.

Кабінету міністрів:

1. Пріоритезувати реінтеграцію жителів ТОТ України, підтримку ВПО та інших постраждалих внаслідок збройної агресії проти України.
2. Запровадити цілісну систему підтримки постраждалих внаслідок збройної агресії проти України.
3. Забезпечити реалізацію прав та захист інтересів людей, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
4. Підтримувати дітей та молодь із ТОТ України, зокрема через створення умов для здобуття освіти.
5. Забезпечити виплату пенсій ВПО без дискримінації.
6. Забезпечити створення місць для розміщення евакуйованих представників маломобільних груп населення, зокрема людей з інвалідністю та людей старшого віку.
7. Визначити спільне бачення держави щодо ТОТ України та підтримки людей, які на них проживають.

За словами адвокаційної директорки Центру прав людини ZMINA Олени Луньової, щороку правозахисні організації звертають увагу Верховної Ради та Кабінету міністрів на цю проблематику, оскільки насамперед страждають цивільні люди.

«У 2024 році відбувся дуже прогресивний крок: Україна ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду. І це є великою перемогою. Цей пункт був першим у багатьох наших списках пріоритетних кроків. Однак із цим кроком не закінчується робота щодо гармонізації норм національного кримінального законодавства. Крім змін, які мають сприяти притягненню до відповідальності за міжнародні злочини, важливо говорити про інші зміни у кримінальному законодавстві. Зокрема, йдеться про статтю про колабораційну діяльність. Слід уточнити формулювання самої статті та розглянути можливість виведення найменш серйозної категорії порушень у сфері кримінальної юстиції та забезпечити люстраційні заходи», – зазначила Луньова.

Координаторка з питань адвокації Благодійного фонду «Право на захист» Ксенія Гедз заявила, що наведення порядку з реєстрами знищеного та пошкодженого майна – ще один важливий напрямок діяльності правозахисних організацій.

«Державі необхідно забезпечити ефективне функціонування механізмів обліку та компенсації за знищене, пошкоджене, злочинно привласнене окупаційною владою нерухоме та рухоме майно, при цьому усуваючи дискримінаційні підходи, пов'язані з часом і територією заподіяння шкоди та доступу. Лише такий інклюзивний підхід гарантуватиме рівний і справедливий доступ постраждалих до національного та міжнародного компенсаційних механізмів. Вкрай важливо запровадити комплексну та цілісну систему підтримки для всіх, хто постраждав у результаті збройної агресії проти України, адже це запорука захисту та відновлення прав постраждалого населення», – сказала вона.

Як зазначила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, переформатування Міністерства з питань реінтеграції минулого року мало свій вплив на політику держави стосовно тимчасово окупованих територій.

«Так, раніше сферою реінтеграції опікувалося міністерство, а тепер це звужено до директорату в структурі Мінрозвитку. Значна кількість напрацьованих раніше стратегій для захисту інтересів постраждалих тепер «на паузі». Ми також чекаємо на відновлення роботи Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту позбавлення людини особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, яка має незабаром розпочати свої засідання на базі Мінрозвитку. Сьогодні у нас немає одного міністерства, яке опікується жителями окупованих територій та постраждалими від агресії, саме тому ми бачимо необхідність пріоритезувати реінтеграцію жителів окупованих територій, підтримку ВПО та всіх постраждалих внаслідок збройної агресії проти України», – розповіла Скрипник.

Юристка ГО «Донабас SOS» Наталія Юрлова вважає, що ще одним гострим питанням залишається виплата пенсій для людейз тимчасово окупованих територій, оскільки для багатьох пенсіонерів виплата від держави є чи не єдиним джерелом доходу.

«Важливо усунути дискримінацію щодо виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, які перемістились до 24 лютого 2022 року. Пенсії для багатьох з них – це єдине джерело доходу. Однак ми досі стикаємося з дискримінацією у цьому питанні. З 2014 року було запроваджено додаткові вимоги для отримання пенсій ВПО: обов’язкова довідка про взяття на облік, періодична ідентифікація, обмеження у виборі банківської установи. При цьому ті, хто перемістився після 24 лютого 2022 року, отримують пенсії на загальних умовах. Це створює нерівність, яка є неприпустимою. Постанова КМУ №637, що закріплює ці обмеження, та діє вже понад 10 років, нарешті має бути скасована», – зазначила вона.

Нагадаємо, що в Україні оголосили реєстрацію на нову фінансову допомогу для ВПО.

Інформує novosti.dn.ua